Старі слова української мови

Шукаючи старі слова української мови в мережі одразу пригадалися власні роздуми про "великий и могучий" і про "солов'їну і калинову". Чому ж наша мова не може бути теж великою і могутньою, яка здатна завойовувати нові простори і придатна до навчання? Нові завойовані простори тут у сенсі - інтернет простори, літературні простори, музичні, туристичні. Далі знайшов цікаву статтю та цю тему одного блогера. Прочитати її можна і потрібно ТУТ. Складається враження, короткий виклад якого може асоціюватися з теорією змови і подібними речами. Так, ніби у радянський період хтось дуже розумний і підступний, хто чудово володів українською мовою і знав всі її тонкощі у співпраці з кимось, хто володів такими ж здібностями у російській мові, перекрутив багато мовних форм в українській, зробивши її ніби-то з однієї сторони відмінною від російської, але з іншої і наабагато глибшої, зробив її неконкурентноздатною у багатьох, якщо не у всіх, сферах ужитку. Політика українізації та коренізації 20-их років ХХ століття ніби-то піднесла українську на новий рівень після царського гніту, але з іншої, здається, спрамувала її у зовсім інше русло розвитку, що призвело до прищеплення їй статусу "милої, м'якої, ніжної", але "слабкої" і неконкурентноздатної. Багато моїх знайомих каже, що українська за звучанням дуже відрізняється від російської, що остання звучить різко і агресивно, але впевнено і рішуче. Українська лише, щоб заспокоювати вухо і приносити спокій. Та сьогоднішні реалії потребують цілком інших рис від української мови - їй потрібна рішучість і різкість. І якщо ми боїмося втратити ту "солов'їність" і "калиновість", то за декілька століть різних експерментів та іноземних впливів, які неминуче надійдуть, втратимо все і назавжди. Самобутність нікуди не дінеться - вона і так в генах.

Пропоную ознайомитися зі старими словами української мови, які наводить блогер вищезгаданої статті, які повинні бути знову новими:

важно (вага, важити)
очень (око, очевидно)
потолок (толока, толочити – насправді, як видно, слово має бути "потолока")
мечта (стар. мечет, мечетати)
деревня (дерево, "місце де багато дерев")
рисунок (риса, на Галичині офіційно вживається у значенні "схематичне зображення")
опасний (опас, опасати)
погреб (греб, гребля, погребти)
осторожний (сторог, осторога, остерігати)
переполох (полохати)
очередь (очерет(ь))
надо (знадобитися, – корінь все одно вживаємо)
видеть (вид, виджу, видити – дуже важний санскритський корінь)
сейчас (цей час)

А також деякі цікаві слова з роману П. Загребельного "Диво":

Смаґа (ст. ру.) - спрага
Успе (ст. ру.) - заснув
Аркучи (ст. ру.) - кажучи
Вів - баран
Балака - приємна балакуча жінка
Руда людська - кров людська
Сумир - блаженство, спокій
Сумир'я - покора

Офіційні мовні норми потрібно радикально і рішуче міняти, розширювати та доповнювати, повертаючи і заново плекаючи ті рясні гілки мовного дерева, які було колись обрізано радянськими упорядниками.

Мовою потрібно змагатися, як м'язами, як розумом. Не плекати її, а будувати, модернізувати та зміцнювати.

Дуже багато старих слів української мови ТУТ. Заходьте!