Старі слова української мови

Шукаючи старі слова української мови в мережі одразу пригадалися власні роздуми про "великий и могучий" і про "солов'їну і калинову". Чому ж наша мова не може бути теж великою і могутньою, яка здатна завойовувати нові простори і придатна до навчання? Нові завойовані простори тут у сенсі - інтернет простори, літературні простори, музичні, туристичні. Далі знайшов цікаву статтю та цю тему одного блогера. Прочитати її можна і потрібно ТУТ. Складається враження, короткий виклад якого може асоціюватися з теорією змови і подібними речами. Так, ніби у радянський період хтось дуже розумний і підступний, хто чудово володів українською мовою і знав всі її тонкощі у співпраці з кимось, хто володів такими ж здібностями у російській мові, перекрутив багато мовних форм в українській, зробивши її ніби-то з однієї сторони відмінною від російської, але з іншої і наабагато глибшої, зробив її неконкурентноздатною у багатьох, якщо не у всіх, сферах ужитку. Політика українізації та коренізації 20-их років ХХ століття ніби-то піднесла українську на новий рівень після царського гніту, але з іншої, здається, спрамувала її у зовсім інше русло розвитку, що призвело до прищеплення їй статусу "милої, м'якої, ніжної", але "слабкої" і неконкурентноздатної. Багато моїх знайомих каже, що українська за звучанням дуже відрізняється від російської, що остання звучить різко і агресивно, але впевнено і рішуче. Українська лише, щоб заспокоювати вухо і приносити спокій. Та сьогоднішні реалії потребують цілком інших рис від української мови - їй потрібна рішучість і різкість. І якщо ми боїмося втратити ту "солов'їність" і "калиновість", то за декілька століть різних експерментів та іноземних впливів, які неминуче надійдуть, втратимо все і назавжди. Самобутність нікуди не дінеться - вона і так в генах.

Пропоную ознайомитися зі старими словами української мови, які наводить блогер вищезгаданої статті, які повинні бути знову новими:

важно (вага, важити)
очень (око, очевидно)
потолок (толока, толочити – насправді, як видно, слово має бути "потолока")
мечта (стар. мечет, мечетати)
деревня (дерево, "місце де багато дерев")
рисунок (риса, на Галичині офіційно вживається у значенні "схематичне зображення")
опасний (опас, опасати)
погреб (греб, гребля, погребти)
осторожний (сторог, осторога, остерігати)
переполох (полохати)
очередь (очерет(ь))
надо (знадобитися, – корінь все одно вживаємо)
видеть (вид, виджу, видити – дуже важний санскритський корінь)
сейчас (цей час)

А також деякі цікаві слова з роману П. Загребельного "Диво":

Смаґа (ст. ру.) - спрага
Успе (ст. ру.) - заснув
Аркучи (ст. ру.) - кажучи
Вів - баран
Балака - приємна балакуча жінка
Руда людська - кров людська
Сумир - блаженство, спокій
Сумир'я - покора

Офіційні мовні норми потрібно радикально і рішуче міняти, розширювати та доповнювати, повертаючи і заново плекаючи ті рясні гілки мовного дерева, які було колись обрізано радянськими упорядниками.

Мовою потрібно змагатися, як м'язами, як розумом. Не плекати її, а будувати, модернізувати та зміцнювати.

Дуже багато старих слів української мови ТУТ. Заходьте!

Українська інтимна лексика

В одній із статей, яка останнім часом мандрує Інтернетом, натрапив на дуже цікаві слова, пов'язані з інтимною лексикою українців, яка зараз майже повністю замінилася на звичайнньі вульгаризми з російської мови. Стаття не велика, але пропоную Вашій увазі короткий словник, який склав на основі цієї статті. Слова пояснюються українською мовою без додавання російських вульгаризмів.

"Ночувати", "говорити до зорі", "говорити до рання" - спільне спання чоловіка та жінки. Зараз частіше використовують "злягатися".

"Сковорода", "бандурка", "ступка", "пиздонька", "кузупенька", "біда", "реґедзуля", "петрунька", "мандушечка", "тюндя", "вавка", "курочка", "коляда", "коновочка", "кирниченька" - жіночий статевий орган. А також "пуцька" і "потка" - як зазнечено в статті, це означення використовували гуцули.

"Хуєнько", "залупієнько", "ковбаска", "кіньчик", "півник", "соловей", "головочка", "лялька" - цілий ряд, який позначає чоловічий статевий орган. Також член називали "щупаком".

"Кіль", "скоботень", "шкворень", "линдик", "вишенька" - клітор.

"Телесування", "цілування" - петтинг.

"Секеляння" - мастурбація.

"Цигани", "шарівські", "рубашне", "женське", "кошуля", "регули" - місячні.

Дівчина "з калиною" - цнотлива.

"Збити вінок", "калину ламати" - втратити цноту.

"Плоть", "сім'я" - сперма.

"Висмалити", "занапастити" - статевий акт в негативному значенні.

Без жодних сумнівів українська інтимна лексика розвивалася серед народу упродовж століть - всеж-таки люди давали назви будь-яким процесам і явищам, а інтимним тим паче. До цього додати діалектичну роздрібленість української мови і отримаємо цілий пласт української інтимної термінослексики.

Нові старі слова ІІІ

Чергові нові слова, якими хотів би поділитися сьогоднішнього вечора. І це лише початок - сам дивуюся - скільки їх можна витягнути з дивовижної мови. Наша мова не лише силов'їна. Вона мусить бути стальною, загартованою, модерною, модифікованою. Потрібно не боятися з однієї сторони впроваджувати нові слова з іноземних мов. з іншої сторони - не боятися використовувати старі слова - надавати їм нового значення, описувати ними нові явища та предмети. Українська мова сьогодні повинна навіювати асоціації не лише з вишневим садочком та іншими елементами заспокійливої гармонії, але й збуджувати уяву, гострити розум, робити його еластичним та конкурентноздатним. Українська мова в бізнесі - діловий стиль, українська мова в політиці - офіційний стиль, українська мова в науці - науковий стиль, українська мова всюди, у всіх галузях людської діяльності, на мікро- та макрорівнях. Українська мова не смішна, вона конструктивна та ясна. 

Тепер від теорії до практики. Нова партія нових старих слів. Перше - єдиноземець - земляк, особа з рідної держави. Чортма - відсутність будь-чого, будь-кого. Ліпота - краса. Схарапуджений - переляканий, зляканий, охоплений переляком. Спритняр - спритна людина. Справунок - навіть не знаю, що це за слово, але асоціюється з англійським Stuff.

На сьогодні це всі слова, які віднайшов у творах та текстах, які пречитую щодня.

Нові старі слова ІІ

Інколи приходять на думку слова, які з першого погляду здаються зовсім новими, хоча це не так - десь про них я вже чув - читав у творах, чув від інших людей, чув по радіо і т.п. Слово шостак - перше, що мені приходить на думку при згадці нових старих слів в українській мови - це шостий день тижня, який логічно слідує за п'ятницею - п'ятим днем тижня. Шостак звучить природньо і по-українськи. Залишилось зовсім мало - впровадити його в календарях.

Наступне слово - мись - читаючи "Диво" Загребельного можна натрапити на цілу низку таких слів, які знову ж таки звучать природньо та по-українськи. В цьому випадку по-староукраїнськи. Згаданий мись - це білка, звичайнісінька білка... Думаю, розмови про те, що слова з часо змінюють своє значення - зайві. В англійській мові є безліч синонімів і всі вони нормально функціонують. Ми теж можемо використовувати свої слова в такий самий спосіб, а не роблячи їх застарілими та архаїчними. Слово "змінювати" можна використовувати разом з синонімом перелицьовувати. Також часом здається, що деякі слова рідко використовуються в українськчй мові, як от синонім до слова "раптово" - зненацька. Звучить справді "зненацько" :) 

З образливої лексики - в історичних творах зустрічається такий опис татарів - плоскопикі. В совю чергу татари українців називали свиноїдами. З тих же історичних творів можна дізнатися про значення слова прошолопати - тобто зрозуміти.

Інші нові старі слова, які варто поступово і систематично вводити до ужитку в сучасній українській мові задля її збагачення, самобутності, розвитку, конкурентноспроможності та конкурентноздатності - спожиток - значить "користь", лизень - язик, заблуканиця - планета (може й зірка), падолист - листопад, толковин - перекладач (майже як "Толкієн"), лемзати - повільно ходити, розв'язок - рішення, забемабти - задовбати.  

Скажете - все це пусті розмови, непотрібні слова і т.п. Е ні! Подібні процеси відбуваються при творенні нової термінолексики і всі ті нові старі слова можна сміливо вживати для називання нових явищ, процесів та предметів, а їх, потрібно сказати, щодня стає дедалі більше. Як от пристрій від компанії Google під назвою Google Glass. Це телефон, окуляри чи щось інше якісно нове? 

Нова термінолексика у сфері міжнародних економічних відносин на матеріалі польської, української та англійської мов

Андрій Львович Гладій

магістрант ІІ року, факультет/відділ політичних наук і журналістики, 

спеціальність «Міжнародні відносини», спеціалізація «Світова економіка»,

університет ім. Адама Міцкевіча (м. Познань, Польща),

науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Здіслав Пушлєцкі

НОВА ТЕРМІНОЛЕКСИКА У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН НА МАТЕРІАЛІ ПОЛЬСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ (Стаття надрукована в науковому журналі видавництва Запорізького Національного Технічного Унівеситету)

У статті дослідженні і виявлені семантичні і словотвірні особливості нових економічних