Нові старі слова ІІІ

Чергові нові слова, якими хотів би поділитися сьогоднішнього вечора. І це лише початок - сам дивуюся - скільки їх можна витягнути з дивовижної мови. Наша мова не лише силов'їна. Вона мусить бути стальною, загартованою, модерною, модифікованою. Потрібно не боятися з однієї сторони впроваджувати нові слова з іноземних мов. з іншої сторони - не боятися використовувати старі слова - надавати їм нового значення, описувати ними нові явища та предмети. Українська мова сьогодні повинна навіювати асоціації не лише з вишневим садочком та іншими елементами заспокійливої гармонії, але й збуджувати уяву, гострити розум, робити його еластичним та конкурентноздатним. Українська мова в бізнесі - діловий стиль, українська мова в політиці - офіційний стиль, українська мова в науці - науковий стиль, українська мова всюди, у всіх галузях людської діяльності, на мікро- та макрорівнях. Українська мова не смішна, вона конструктивна та ясна. 

Тепер від теорії до практики. Нова партія нових старих слів. Перше - єдиноземець - земляк, особа з рідної держави. Чортма - відсутність будь-чого, будь-кого. Ліпота - краса. Схарапуджений - переляканий, зляканий, охоплений переляком. Спритняр - спритна людина. Справунок - навіть не знаю, що це за слово, але асоціюється з англійським Stuff.

На сьогодні це всі слова, які віднайшов у творах та текстах, які пречитую щодня.

Нові старі слова ІІ

Інколи приходять на думку слова, які з першого погляду здаються зовсім новими, хоча це не так - десь про них я вже чув - читав у творах, чув від інших людей, чув по радіо і т.п. Слово шостак - перше, що мені приходить на думку при згадці нових старих слів в українській мови - це шостий день тижня, який логічно слідує за п'ятницею - п'ятим днем тижня. Шостак звучить природньо і по-українськи. Залишилось зовсім мало - впровадити його в календарях.

Наступне слово - мись - читаючи "Диво" Загребельного можна натрапити на цілу низку таких слів, які знову ж таки звучать природньо та по-українськи. В цьому випадку по-староукраїнськи. Згаданий мись - це білка, звичайнісінька білка... Думаю, розмови про те, що слова з часо змінюють своє значення - зайві. В англійській мові є безліч синонімів і всі вони нормально функціонують. Ми теж можемо використовувати свої слова в такий самий спосіб, а не роблячи їх застарілими та архаїчними. Слово "змінювати" можна використовувати разом з синонімом перелицьовувати. Також часом здається, що деякі слова рідко використовуються в українськчй мові, як от синонім до слова "раптово" - зненацька. Звучить справді "зненацько" :) 

З образливої лексики - в історичних творах зустрічається такий опис татарів - плоскопикі. В совю чергу татари українців називали свиноїдами. З тих же історичних творів можна дізнатися про значення слова прошолопати - тобто зрозуміти.

Інші нові старі слова, які варто поступово і систематично вводити до ужитку в сучасній українській мові задля її збагачення, самобутності, розвитку, конкурентноспроможності та конкурентноздатності - спожиток - значить "користь", лизень - язик, заблуканиця - планета (може й зірка), падолист - листопад, толковин - перекладач (майже як "Толкієн"), лемзати - повільно ходити, розв'язок - рішення, забемабти - задовбати.  

Скажете - все це пусті розмови, непотрібні слова і т.п. Е ні! Подібні процеси відбуваються при творенні нової термінолексики і всі ті нові старі слова можна сміливо вживати для називання нових явищ, процесів та предметів, а їх, потрібно сказати, щодня стає дедалі більше. Як от пристрій від компанії Google під назвою Google Glass. Це телефон, окуляри чи щось інше якісно нове? 

Українська латинка ІІ

Odrazu počnu ću zamitku latynyceu. Bezsumnivno - wynukne bahato pomylok, tym bil'še z dejakymy vže isnujučymy normamy napysanńa ukrajinśkych liter ja ne zhoden. Ale jak zahal'no vidomo - istynna narodžujet'śa pid čas dyskusiji, tomu buv by duže radyj, jakščo b napysanńa podibnych zamitok dolučylyśa b inši zacikavleni osoby. Tož serdečno zaprošuju!

Dl'a napysanńa ukrajinśkoju latynyceju na vlasnomu kompjuteri dovedeťśa dodaty dvi dodatkovi movni roykladky - na mij pohl'ad pol'śkoji na čeśkoji bude dostatńo. I zvyčajno, jakščo u vas vže nalaštovana anhlijśka movna rozkladka. Tož ukrajinśka latynka vyhl'adatyme tak:

Aa (a)                  anhel, Andrij, Andorra
Bb (be)                baraban, bad'oryj, barvy
C (ce)                  cukor, cvit, Cejlon
Ćć (ce mjakyj)    ća, odynyća
Čč (če)                čaj, čerešńa
Dd (de)               dobroho dńa, dotacija, dobrovil'nyj
D' d' (de mjakyj) d'akuju
Ee (e)                  Evropa, elegantnyj
Ff (f)                   Francija
Gg (ge)               grunt
Hh (haš)              humor
Ch ch (cha)         charakter, Charkiv
Ii (i)                    ideal, idol
Jj (jot)                Jura, jung
Kk (ka)               kabinet
Ll (el)                 London, lahidnyj
L' l' (el')              l'udyna, l'odovyk
Mm (em)            mama, mechanizm, matryća
Nn (en)               narodnyj
Ńń (eń)               namahanńa, riveń
Oo (o)                Obovjazok, zobovjazanńa
Pp (pe)               pikantnyj, parasol'ka
Rr (er)                Rozklad, radist'
Řř (er mjakyj)    temřava, uřad, řatuvaty
Ss (es)                službovyj
Śś (es mjakyj)    śohodni, narodžujut'śa
Šš (eš)                šampuń, Švecija, Šostka, Šepetivka
Tt (te)                 telebačenńa
Ťt' (te mjakyj)    t'ažko, t'ul'pan
Uu (u)                Umań, uwažnyj
Vv (ve)               vil'no, vuźkyj, važkyj, vymahaty, vprovadžuvaty
Ww (dobl'-ve)    wažaty
Yy (y)                 indyk, jty
Zz (ze)                zelenyj
Źź (ze mjakyj)    źat'
Žž (že)                žovteń, žnyva, žytt'a

Skažu odrazu - ne lehko pysaty, odnočasno peremykajučyś miž trioma movnymy rozkladkamy, tomu na śohodni dosyt'. Pyšit' svoji zauvaženńa!

Також рекомендую до перегляду статтю "Українська латинка"

Нова термінолексика у сфері міжнародних економічних відносин на матеріалі польської, української та англійської мов

Андрій Львович Гладій

магістрант ІІ року, факультет/відділ політичних наук і журналістики, 

спеціальність «Міжнародні відносини», спеціалізація «Світова економіка»,

університет ім. Адама Міцкевіча (м. Познань, Польща),

науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Здіслав Пушлєцкі

НОВА ТЕРМІНОЛЕКСИКА У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН НА МАТЕРІАЛІ ПОЛЬСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ (Стаття надрукована в науковому журналі видавництва Запорізького Національного Технічного Унівеситету)

У статті дослідженні і виявлені семантичні і словотвірні особливості нових економічних

Логіка мов

Щоб не розводити демагогію -  одразу до справи. Це крапля в океані - ця замітка, тим більше в світлі (скоріше за все в темряві) всього, що відбувається зараз в нас в країні. Але все ж - грам солі змінює структуру кубічного кілометра води, так що варто про це писати. 

Хтось ще сумнівається про відмінність нашої мови і мови північного сусіда? Я точно ні. І одразу для російськомовних: "без обид" - хочете дискутуйте зі мною, хочете ігноруйте. І ще одне: любителів "гумових нацюцюрників" і "багатоповерхових дрототягів" і т.п. не читати цю замітку, а припинити читання на цих ваших улюблених словах.

Так ось - двомовність це не шизофренія, як можна було прочитати на обкладинках деяких вітчизняних журналів - це можливість оцінити свою мову сповна, порівнюючи її з іншою мовою.

Почну з пари слів "Споживання/Потребление". "Споживання" походить від слова "життя", "живитися", натомість "Потребление" від нагальної потреби, бо "так треба". Далі: "Весілля/Свадьба". В нас веселяться, а в північних сусідів "зводять", що підкреслює недобровільний характер цього процесу. Хтось має інакше пояснення? Наступна пара: "Свято/Праздник". В нас від святого, натомість в мові північних сусідів святий день називається "лінивим", "пустим". Що ж, це не все. "Податок/Налог" - в нас від "давати", "надавати", що є добровільно, натомість в російській мові "Налог" несе негативний характер, коли щось "наложили", "накинули" - скоріше за все ярмо. "Освіта/Образование" - якщо в нас людина отримуючи освіту, стає "світлою", "просвітленою", то у російській мові людина приймає певний образ, який напевно так само можна змінити. Слово "Просвещение" не рахується - одразу простежується давнє запозичення з української мови. Ніхто ж не питається "Какое у Вас просвещение?" (укр. Хто Ви за освітою?) . "Наречена/Невеста". Якщо в нас і сама наречена є тією, яку нарікли і вона про це знає, то в російській мові це невідання. "Подружжя/Супружество" - це вже не без знущання. "Подружжя" - значить друзі, "Супружество" - нещасних запрягли. Уявіть собі - приходить в "Праздник" "Образованная" "Невеста" до чоловіка, щоб скласти з ним "Супружество". Оптимістично . "Тиждень/Неделя" - прокоментую лише останнє слово в парі - цілих 5 днів "Не діло" . І чому після "воскресенья" йде "понедельник"? "Керівник/Руководитель" - при читанні другого слова з пари мені пригадується "The Godfather", який керує безвільними "руками". "Переважна більшість/Подавляющее большинство" - це як розуміти? Якщо більшість, то вона й "подавлює"? "Особа/Лицо" - жодного натяку на індивідуальність. "Лікарня/Больница" - жодного натяку на припинення болю, скоріше навпаки - багато болю було в цій країні. І якщо в нас в лікарні лікарі, то чому в них в "больнице" "врачи"? Хто пояснить? Ще деякі приклади на малюнку (натисніть для збільшеного перегляду малюнку. Джерело: власне опрацювання).

Українська латинка

Українська мова латинськими літерами... Здається - проблема на пустому місці, особливо в цей час, коли в нас відбуваються всі ці підписання "законопроектів про мови". Але все ж, абстрагувавшись, більшість скаже - "для чого нам ця латинка, ще одне з безлічі роздоріжжь для України? Кирилиця - це все наше!" Це так, беззаперечно. Ще мені можна закинути, що так

Нові старі слова в українській мові

Часто, читаючи різноманітну літературу російською мовою, мимоволі задаюся думкою, що не можу відшукати відповідника до російського слова в українській. Згодом, через деякий час, такі слова самі трапляються мені у різноманітних творах, текстах, інколи на форумах та навіть серед коментарів користувачів Мережі. В цьому блозі розповсюджуватиму свою власну думку і