вівторок, 11 грудня 2018 р.

Чи потрібна Українській мові латинка?

Здається що суперечки навколо цього питання вже трохи вщухли. Тим більше зараз народу не до латинки. Наближаються Різдвяні свята, а перед ними Собор українських церков, де має бути обраний новий предстоятель Об'єднаної Української Церкви, потім почнуться передвиборчі перегони - кандидати змагатимуться за пост Президента України, потім буде весна, всі на море, потім будуть вибори до Верховної Ради... І так далі. Тому про латинку зараз думати ніколи. До пори до часу. Поки знову якийсь високопоставлений чиновник або політик не підніме це питання. І знову поточаться запеклі суперечки. Проте потрібно віддати належне самим цим суперечкам. Адже певною мірою вони привертають увагу навіть байдужих Українців до різноманітних питань, пов'язаних з мовою - до її дієпису, правописів, літератури, словників, врешті до її каліграфії (так, в нас теж таке є).

Звісно, суперечки про латинизацію Української абетки існували й до 2018 року. Проте, здається, лише зараз це питання набуло такого широкого розголосу. 26 березня 2018 року міністр закордонних справ України Павло Клімкін написав на своїй сторінці у Facebook наступне: 

Сьогодні розмовляли разом з представниками країн Центральної Європи про долю регіону та роль України в центральноєвропейській спільноті. Серед співрозмовників – журналісти, письменники, колишні політики. Дискусія була глибокою та потрібною. Вважаю, що ми дійсно мало уваги приділяємо нашій регіональній динаміці.

Я абсолютно переконаний, що Центральна Європа може повністю відродитися лише після звільнення України від пострадянськості. Лише в такому разі це буде цілісний, самодостатній та успішний проект.

Однак найцікавіше традиційно за лаштунками. В дружній розмові історик та журналіст з Польщі Зємовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю.

Наша мета - формування української політичної нації, тому маємо працювати на те, що нас об’єднує, а не роз’єднує. З іншого боку, чому б не подискутувати? Яка ваша думка про це? Очікую на цікаві коментарі :)     

Що ж, і міністр отримав бажані коментарі під своїм дописом і шквал аматорського, журналістського та наукового зацікавлення даною темою. Наше Українське суспільство одразу поділилося на два табори - палкі прихильники української латинки (певні ті, котрі забагато прожили часу в Польщі або Словаччині) і ті, котрі наважливо виступили проти такої заяви. Напевно був й третій табір - це ті, котрі пропонували надати Українській мові особливої форми написання літер - так звану Рутенську абетку Василя Чебаника. Я схиляюсь саме до такої думки меншости. Але про по порядку. 

Як в міністра закордонних справ взагалі виник такий задум? Виявляється після дружньої розмови з польським істориком та журналістом Зємовітом Щереком. Щерек написав цікаву книгу Międzymorze, де у досить цікавій, трохи сатиричній, трохи антиутопічній формі розповідає про свої подорожі так званим Міжмор'ям - країнами між трьома морями - Балтійським, Адріатичним та Чорним. Розповідає про безпідставне прагнення до величі кожної країни цього терену, про складні стосунки між цими країнами, про різноманітні парадокси. Всього є багато в цій книзі, але мало про Україну. Щось там про Донбас і про батальйон Азов, ну і звісно про якісь там черги на кордоні та корупцію. І ось цей пан Щерек так дивовижно ніби паруючи над всіма проблемами регіону Міжмор'я, ніби оминає їх та як справжній історик і трохи філософ описує без зайвих барв. І раптом він пропонує нашому міністру закордонних справ перевести Українську абетку на латиницю. Це цікава думка, звісно. І ще десь рік назад я би її підтримав. І ось чому.

Рік назад я добре здружився з одним хлопцем зі Словаччини. Я цю країну відвідав два роки назад і мені вона сподобалася. Сподобалася, бо я багато чого розумів без Google Translate, чого вже не можу сказати наприклад про Чехію. Взагалі помітив, що словацька мова дуже схожа з українською. І от розділяє нас саме та кирилиця. Я цьому знайомому довго пояснював, що українська мова дуже подібна до його мови, але він постійно твердив щось на кшталт: "у вас же кирилиця, як ваша мова може бути подібною до нашої?" І ці наші розважання також відбувалися на тлі вже звичних жартів про те, що в Україні холодно та сніжно, всі п'ють горілку та ходять полярні ведмеді. Ці жарти я швидко розвіяв, коли показав йому світлини з відпочинку в Одесі, соняшникові та пшеничні поля, ковилу на Хортиці та величний Дніпро. Погодьтеся, це краєвиди далеко не полярної країни. А моїм шах і мат був показ мапи sunny days in Europe, де південь України чітко зливався з Еспанією, Італією, Грецією, Туреччиною та Болгарією. Гаразд, тут я доказав винятковість України. Але залишалась от та кирилиця. Тоді я знайшов текст українською мовою на латиниці і мій словацький друг прочитав той текст і сильно здивувався, що він багато чого розуміє! Звісно! Аякже! І тоді він знову задав питання: "так чого ж ви тоді пишете кирилицею?" В мене в голові крутилася відповідь, що буцім-то це наша тисячолітня спадщина, що багато перших книги на кирилиці були написані саме в Києві, але щось мене тут гризло... Далі буде...    

неділя, 9 грудня 2018 р.

Нове життя блогу

Дивуюсь скільки часу можуть жити без догляду мережеві дописники. Такий, як цей, наприклад. Час йде, все навколо невпинно змінюється та розвивається, втім й наша мова. А думки, залишені тут мною чотири роки назад вже певною мірою свідчать про дух тих часів та й про мене самого. За ці чотири роки я багато чого переосмислив, поглянув з инакшого боку, багато чого вивчив під час читання та дискусій.

Тож перш за все я змінюю саму назву свого блогу і поки-що відмовляюсь від написання тут українською латинкою, хоча повністю від цього помислу не відмовляюсь. Саме про ці свої нові думки я й напишу в наступному дописі. Від латинки я відмовився зовсім недавно і цьому передували деякі події на заяви політиків в Україні. Більшою мірою я приділятиму увагу саме новим старим словам в українській мові та взагалі роздумам про українську мову та й про инші мови та про їхні зв'язки з українською мовою. Лише недавно усвідомив, що це і є моє справжнє захоплення - українська мова та її зв'язки з иншими мовами. 

А ще я вже цілий рік сиджу на сторінці Словотвір, де користувачі шукають та створюють українські відповідники запозиченим словам. Виникають нові слова, знаходяться рівнослови, відбуваються різноманітні суперечки. Це дуже цікава сторінка. З однієї сторони від неї віє глибиною мовних тисячоліть, а з иншої — майбутнім української мови, або тим, якою вона могла бути вже після прийняття Харківського правопису 1928 року. Проте зараз українська мова природнім чином розвивається і виглядає на те, що норми та правила Харківського правопису повертаються. Наприклад у вигляді нового Правопису української мови 2018 року. Число "8" тут випадковість? :) 

Саме такими темами я й буду займатися у своєму оновленому блозі. 

середа, 24 вересня 2014 р.

Pomjjakshennia v ukrajinsskij latynci (perelik sliv popovniujettsia)

Vzhe pislia napysannia dvoch publikacij z novozaproponovanoju ukrajinsskoju latynkoju zitknuvsia z problemoju napysannia mjjakoho znaku. Z apostrofom ne vynykaje znachnych problem, prote z mjjakym znakom mozhna pomylyty zvychajne podvojennia.


Dali bude!

Ekzoplaneta

W mynulomu dopysi ja zaproponuvav vykorystovyvaty shche odyn variant ukrajinsskoji latynky. Tak oss - pravyla taki. Apostrof peredajettsia literoju "j" - napryklad:
- mjjakyj
- predjjavlennia
- pidjjizd
- pjjatt
- vjjazaty
- torfjjanyj
- zdorovjja
- mjjaso
- zvjjazok
- simjja
- burjjan
- kurjjer
- podvirjja
- zjjednaty
- zjjichaty
- triochjjarusnyj
- pjjesa
- pjjedestal
- mizhhirjja
- Marjjana
- Slovjjany
- objjednannia. 

Mjjakyj znak natomistt peredajettsia podvojenoju pryholostoju - napryklad:
- lezhatt
- lezhatymutt
- midd
- gedzz (gedzdz)
- palecc
- killce
- skrynnka
- zajchyssko
- Lucck
- Donecck
- kryvorizzkyj
- ttmianyj
- rizzbiar
- niannchyty
- brynnchaty,
ale vvich, vvichlyvyj, viddaty, viddil, zavvyshky, zzadu, obbyty, rozzbrojity, rozziava, osinnij toshcho. Tozh mozhutt vynyknuty pevni trudnoshchi v napysanni, ale zavzhdy mozhna sklasty perelik vyniatkiv.

Teper uryvok tekstu z Wikipediji:

Ekzoplaneta (davniohrecckoju εξω, exo - poza, zzovni) abo pozasonceva planeta - planeta, shcho obertajettsia navkolo inshoji zirky chy to pak drejfuje kosmichnym prostorom, sebto ne nalezhytt do Soniachnoji systemu.

Za ostannimy vidomostiamy, zahalna killkistt ekzoplanet u halaktyci Chumacckyj Shliach skladaje vid 100 milljardiv, shcho z nych - vid 5 do 20 milljardiv, imovirno, je zemlepodibnymy. Takozh, za potochnym ociniuvanniam, blyzzko 34 vidsotkiv soncepodibnych zirok utrymujutt na optymallnych dlia zhyttia orbitach zistavni z Zemleju planety.

Neuchyllno zrostaje chyslo vidomych pozasoncevych planet zavbillshky z Neptun. Ostannim chasom vidkryto takozh killkoro planet iz rozmiramy, blyzzkymy do zemnych. Nasiohodni jich vidkryvajutt perevazhno za dopomohoju riznomanitnych nepriamych metodyk detektuvannia, a ne vizuallnoho sposterezhennia. 

вівторок, 23 вересня 2014 р.

Unifikacija ukrajins'koji latynky

U poperednich publikacijach naholoshuvav uvahu na znakach, jaki varto zapozychyty z ches'koji ta pol's'koji abetok. Odyn z chytachiv moho dopysnyka - Pan Ihor Ivaniv zaproponuvav takyj variant abetky.

U podanij vyshche statti podajut'sia skladni vypadky napysannia ukrajins'koju latynkoju, a takozh cytujet'sia cikavyj vyraz - "Zhytymut' movy, jakymy rozmovliatymut' komp'jutery". Ostanni desiatylittia komp'jutery rozmovliajut' lyshe anhlijs'koju movoju - vsi movy prohramuvannia pobudovani na anhlijs'kij latynyci, jaka ne maje special'nych znakiv, jaki konche neobchidnia dlia chystoho vidtvorennia nashoji movy.

Jakshcho vy zauvazhyly, ciu zamitku ja pyshu bez tych znakiv, jaki proponuvav u mynulych dopysach. Sprava v tomu, shcho v nych nemaje velykoji neobchidnosti. Dovzhyna tekstiv ukrajins'koju movoju chaj nas ne liakaje - jaksho teksty j spravdi budut' zanadto dovhymy - todi vzhe v krajnij neobchidnosti mozhna vprovadyty novi litery. Poky-shcho u svojich poshukach ja dijshov vysnovku, shcho dlia komp'juteriv ukrains'ka mova bude najspryjniatnishoju bez dodatkovych liter z pol's'koji abo ches'koji abetok. M'jakyj znak ta apostrof mozhna poznachaty vidpovidno znakamy '' ta '. Tobto, m'jakyj  znak ce '', natomist'' apostrof z'javyt''sia u vyhliadi znaku '. Bilshe toho - dlia Internetu mozhna rozrobyty novi pravyla - napryklad zamist'' apostrofa podvojena litera "j", a zamist'' mjjakoho znaku podvojennia pryholosnoji - napryklad - jistt, malennkyj, zbillshennia, kolodiazz toshcho. Budutt zvychajno sladni vypadky - napryklad slovo "ssaty" - jak prochytaty?.. Todi mozhna robyty vyjniatky i zalyshyty dva varianty - z m'jakym znakom i apostrofom abo bez nych.

U budd-jakomu razi cej cherhovyj variant ukrajinsskoji latynky vyzhyve abo ni tillky pisslia joho aktyvnoho vykorystannia.   

понеділок, 16 червня 2014 р.

Ukrajinśka Latynka III

Potribo zauvažyty, ščo napysanńa ukrajinśkoju latynkoju - ce ne lehka sprava, ale dosyt' pryjemna. Ce stvorenńia čohoś novoho, ce niby dolučenńa do latyns'koji tradyciji. I tut odrazu spadaje na dumku - jak by vyhl'adala naša latynycia, jakščo jiji trochy rozbavyty našymy ž literamy z kyrylyci? Napryklad - slovospolučenńa "latyns'koji tradyciji" možna bulo b pysaty tak: "latyns'koї tradyciї". Jak vam takyj pidchid do spravy? Zvyčajno, zjavyt'śa čyjś holos - "dla čoho todi prybyraty litery "я", "є", "ю", "щ""? Vidpovid' prosta - ščob vrešti vidirvatyśa vid moskovśkoji tradyciji napysanńa. Može ce j zvučyt' zanadto nacionalistyčno, ale pojasniuju - kyrylucia zavždy bude domenoju Moskvy, my budemo lyše v jichnij tini. Naša abetka vlasne j tym vidrizńajet'śa vid rosijskoji, ščo v nas prysutni litery "i" ta "ї". Lohično - litera "i" j tak vžyvatymet'śa čy v tij čy inšij abetci. A ot literu "ї" možna j zabraty z kyrylyci do našoї novoї abetky. Same z cijeї litery počnet'sa novyj šl'ach našoї abetky, movy, nauky, literatury na kraїny.

вівторок, 22 квітня 2014 р.

Наша російська мова

Колись писав про те, що варто в Україні створити свій варіант російської мови і думав, що це далека перспектива і взагалі відомо, що такий крок викликав би чергову інфовійну Москви проти Києва. Але подібні розмови вже з'явилися на респектованих виданнях, таких як Українська Правда. Ось стаття, яка логічно продовжує мої думки з публікації, в якій розгорнув тему про створення українського варіанту російської мови. Так от - а чому б і ні? Це був би сильний і вольовий крок нашої держави (який за останні роки було небагато). І як зазначив журналіст у вищезгаданій статті, в українській російській мові за часи незалежності з'явилося багато понять (та навіть термінів), які близькі до душі тільки українцям та громадянам України. Наприклад "Майдан" або "тітушка". Фактично в більшості з нас є історії та власні переживання, пов'язані з цими поняттями і більшість таких історій тепер можна почути саме російською мовою і саме від громадян України. Ера поділу (штучного й зумисного) України на російськомовну та україномовну завершилася - підчас Майдану 2013/2014 я зустрів багато російськомовних українців і громадян України, які своїм патріотизмом, активністю та силею волі перевищували мене, україномовного, в рази. Україна ділитиметься й надалі, але тепер не за мовною ознакою і не за економічною, а саме за ознакою активності, залучення до громадської діяльності, сили своїх власних переконань. Хто ще казатиме, що схід чи південь України відсталіший, менш активний, зрусифікований? Це старі поняття і після подій Майдану вони більше не мають нікої вартості (як і не мали раніше, хоча цього й сам не розумів).

Ці суспільні процеси нерозривно пов'язані з мовою в Україні. Ті російськомовні патріоти, про яких згадав вище, заслуговують не на роль недоцивілізованих громадян, які мають бути піддані процесу українізації та інтеграції в українську культуру, а навпапаки стати творцями нової української культури, в якій український варіант російської мови є однією з ключовтх складових.

Чи грішу я таким чином, зраджуючи наприклад романтичні ідеали Просвіти ХІХ століття? Можливо нам й хочеться бути державою, яка за етнічним і мовним складом нагадує сьогоднішню Польщу, де живуть лише поляки, де функціонує лише польська мова й домінує польська культура й польський світогляд. Та я дійшов висновку, що так не може бути. Ті 20 мільйонів російськомовних громадян України (в більшості українців) не потрібно сприймати як якусь хворобу на тілі цнотливої України. Це навпаки наша сила, наші м'язи, наше третє око. Ця боротьба українців проти українців в Україні (та й за кордоном) мусить припинитися шляхом створення свого варіанту російської мови. Більше того, такий крок частково відновить історичну справедливість, бо здається (після прочитання текстів з 19 століття і раніших), що українська мова (по суті справжня руська) була на перший погляд подібною на сучасну російську - принаймні так тепер може видаватися модерному читачу/слухачу/науковцю. Колись вже писав про це в одній з публікацій на цьому блозі, що чимало слів з нашої мови було просто викинуто в цілях її відокремлення від агречивного впливу Москви. А в результаті вийшло, що наша мова не зміцніла, а навпаки її імунітет похитнувся. Такі слова як важно, видеть, осторожний, сейча, очередь зовсім не російські у своєму глибинному походженні. А таких слів тисячі, як і граматичних, лексичних та інших норм. Не вдаватимуся в науковий аналіз (принаймні на момент написання цієї публьікації), але теоретично зазначу, що створення українського варіанту російської мови (назвімо її наприклад Київська мова) розставить багато крапок над "і".

Наше століття - це століття вже не фантастичних інформаційних війн, а реальних інфовійн, розумових та вольових протистоянь, століття консолідації суспільних сил тощо. Наша Академія Наук має перетворитися на штаб інформаційної оборони, де основних фронт - це мовне питання, а зброя - це той поки що фантачтичний український варіант української мови. ХХ століття - це століття смертоносних газів як зброї, століття ядерної зброї, тоталітарних держав, міжконтинентальних балістичних ракет. ХХІ століття - це століття інфовійн. Україна за допомогою штабу інфоспротиву замість балістичних ракет виставить зброю нового століття - нову мову, створену сучасними реаліями.

Українська російська мова вже давно функціонує серед громадян України - варто їй надати статусу офіційної, розробити власні норми, словники та захищати її, воодночас використовуючи як інфощит. Це тема для широкого спектру практичних дослідів, занять та наукових досліджень. Далі буде...

четвер, 20 червня 2013 р.

Цивілізаційний вибір

     Основна мета цього блогу - написання статей українською мовою латинкою, а також пропагування української латинки. Ще одна мета - це уніфікація латинки та її обговорення з іншими зацікавленими особами. 
         Але потрібно сказати, що перехід української мови на латинку і її можливе впровадження в життя, тобто у державних установах, навчальних закладах та на телебаченні - це не лише примха маленької групи людей, це щось більше, можливо найбільше - це цілий цивілізаційний вибір. Погодьтеся - використовуючи кирилицю, ми завжди будемо країної, яка перебуває в тіні російсько-православної цивілізації. А які успіхи осягнула Україна (далі Русь) за останні три-чотири століття, перебуваючи в такій тіні? Лише розвинула дві скрайності - запеклу боротьбу проти вищезгаданої цивілізації і запальну любов до цієї ж цивілізації. Що вже тільки Русь не ділило, а ще більше мусіло об'єднати. І навіть впровадження унікальних літер "ї", "і", "ґ" та апострофа не помогло позбутися цих впливів. У завжди у світі ми залишаємося або недоросіянами, або відсталими шовіністами. До речі - про цивілізації. Самуель Хантінґтон у праці "Зіткнення Цивілізацій" описує дев'ять основних цивілізацій: західну, латино-американську, православну, африканську, ісламську, хіндуістичну, буддійську, китайську та японську. І як думаєте, до якої належить наша Русь? Так - до православної. Разом з Росією, Сербією, Румунією, Болгарією та іншими. Греції це не заважає перебувати у складі альянсу НАТО та у Європейському Союзі. Така вже думка Самуеля Хантінґтона. Та чи все так добре в Греції? як видно - ні. Особливо їхнє ставлення до праці - його практично немає. Так само з Болгарією та Румунією - держави, які в Європейському Союзі є найменш розвинутими. Чи ж не ці цивілізаційні риси відіграють ключову роль у розвитку держави? Звідси логічне запитання - чи Русь взагалі коли-небудь зінтегрується з Європейським Союзом, адже ЄС - це та ж західна, латинська, домінуюча цивілізація. А виходить - ми належимо до іншої цивілізації. До російсько-православної. І це буде надпотуга - звільнитися від тисячолітніх традицій православ'я та всім з ним пов'язаного і з'єднатися з заходом. Адже потрібно чітко розуміти, що державна релігія тісно пов'язана з моделлю державної економіки, устроєм сім'ї, міжнародними відносинами, розвитком техніки та подібних речей. Все починається з малого - і цим малим може стати перехід української мови на латинку, але це вже заперечує православній традиції, де верхи тримає кирилиця, а разом з нею і Росія - у просторі Інтернет, в літературі, кіномистецтві та інших подібних галузях. висновок такий - якщо інтегруватися з Європейським Союзом - то значить інтегруватися з Заходом і латинською традицією, яка нам трохи далека і чужа. Залишатися на місці - це залишатися у тій ситуації, в якій Русь перебуває зараз - корупція, відсутність прав людини, нерозвинена сфера послуг, лицемірря, інтереси живота та заздрість. Тобто потрібно перестати бути рабом, бо ми є рабами і на заході і на сході. І чи має Русь шанс стати центром цивілізації? Можливо - коли українська мова позбудеться провінційних ознак, як колись це зробила англійська чи російська і перестане бути прив'язаною лише до українського народу. Тоді в нас є шанс стати цивілізаційним осередком. Але зараз це фантастика - або добра тема для велицезного історично-альтернативного роману. Другий висновок - роздуми про інтеграцію з Західною або Православною цивілізаціює можливо вже застріли. Сьогодні нові виклики - розповсюдження інших релігій, що може стати спільною проблемою для обох цивілізацій, між якими ми розриваємося і тоді вже вибирати не доведеться.     

понеділок, 10 червня 2013 р.

Сильні фрази!

Відібрав фрази, які найбільше відповідають моєму стану і моїй життєвій позиції. Слабкість - це гріх. Лише ініціативність та індивідуалізм! Стальна сила волі та впертість локомотива! Ми ковалі своєї долі! 

Щастя хочеш ти зазнати?
Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б’ється.

Борис Грінченко

Богун був тим героєм, якого неспокійний дух живе і досі
і пекучим вогнем привається в душу молоді. Він був
найяскравішим представником типу тогочасних українців,
що зі сміхом зустрічали небезпеку, не розв’язували вузли,
а розрубували їх, не жебрали, а здобували, що вважали
потрібним здобути...

Олена Теліга

Хоробрий не той, хто не боїться, а той, хто вміє подолати
свою боязливість. Іншої хоробрості і бути не може.

Антон Макаренко

Будь хоробрим, витривалим. Це потрібно для Батьківщини,
для тебе самого. Учись у мужніх. кмітливих, стійких,
наслідуй їх. Вони допоможуть тобі стати справжнім
громадянином...

Микола Трублаїні

Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі. на морі, -
В одній хвилині з’явиться тобі
Твоє призначення і зміст.

Юрій Липа

Ти мужчина? Ти справжній мужчина?
Прекрасно.
Хай вітри, хай шторми, хай дев’яті вали,
Стій, мов скеля, й пильнуй наш закон, наше гасло:
Як не я, тоді хто! Не тепер, то коли? 

Іван Світличний

Владей собой среди толпы смятений,
Тебя клянущей за смятение всех,
Верь сам в себя наперекор вселенной,
И маловерным отпусти их грех;
Пусть час не пробил, жди, не уставая,
Пусть лгут лжецы, не снисходи до них;
Умей прощать и не кажись, прощая,
Великодушней и мудрей других.

Редьярд Киплинг

неділя, 10 березня 2013 р.

Старі слова української мови

Шукаючи старі слова української мови в мережі одразу пригадалися власні роздуми про "великий и могучий" і про "солов'їну і калинову". Чому ж наша мова не може бути теж великою і могутньою, яка здатна завойовувати нові простори і придатна до навчання? Нові завойовані простори тут у сенсі - інтернет простори, літературні простори, музичні, туристичні. Далі знайшов цікаву статтю та цю тему одного блогера. Прочитати її можна і потрібно ТУТ. Складається враження, короткий виклад якого може асоціюватися з теорією змови і подібними речами. Так, ніби у радянський період хтось дуже розумний і підступний, хто чудово володів українською мовою і знав всі її тонкощі у співпраці з кимось, хто володів такими ж здібностями у російській мові, перекрутив багато мовних форм в українській, зробивши її ніби-то з однієї сторони відмінною від російської, але з іншої і наабагато глибшої, зробив її неконкурентноздатною у багатьох, якщо не у всіх, сферах ужитку. Політика українізації та коренізації 20-их років ХХ століття ніби-то піднесла українську на новий рівень після царського гніту, але з іншої, здається, спрамувала її у зовсім інше русло розвитку, що призвело до прищеплення їй статусу "милої, м'якої, ніжної", але "слабкої" і неконкурентноздатної. Багато моїх знайомих каже, що українська за звучанням дуже відрізняється від російської, що остання звучить різко і агресивно, але впевнено і рішуче. Українська лише, щоб заспокоювати вухо і приносити спокій. Та сьогоднішні реалії потребують цілком інших рис від української мови - їй потрібна рішучість і різкість. І якщо ми боїмося втратити ту "солов'їність" і "калиновість", то за декілька століть різних експерментів та іноземних впливів, які неминуче надійдуть, втратимо все і назавжди. Самобутність нікуди не дінеться - вона і так в генах.

Пропоную ознайомитися зі старими словами української мови, які наводить блогер вищезгаданої статті, які повинні бути знову новими:

важно (вага, важити)
очень (око, очевидно)
потолок (толока, толочити – насправді, як видно, слово має бути "потолока")
мечта (стар. мечет, мечетати)
деревня (дерево, "місце де багато дерев")
рисунок (риса, на Галичині офіційно вживається у значенні "схематичне зображення")
опасний (опас, опасати)
погреб (греб, гребля, погребти)
осторожний (сторог, осторога, остерігати)
переполох (полохати)
очередь (очерет(ь))
надо (знадобитися, – корінь все одно вживаємо)
видеть (вид, виджу, видити – дуже важний санскритський корінь)
сейчас (цей час)

А також деякі цікаві слова з роману П. Загребельного "Диво":

Смаґа (ст. ру.) - спрага
Успе (ст. ру.) - заснув
Аркучи (ст. ру.) - кажучи
Вів - баран
Балака - приємна балакуча жінка
Руда людська - кров людська
Сумир - блаженство, спокій
Сумир'я - покора

Офіційні мовні норми потрібно радикально і рішуче міняти, розширювати та доповнювати, повертаючи і заново плекаючи ті рясні гілки мовного дерева, які було колись обрізано радянськими упорядниками.

Мовою потрібно змагатися, як м'язами, як розумом. Не плекати її, а будувати, модернізувати та зміцнювати.

Дуже багато старих слів української мови ТУТ. Заходьте!

пʼятниця, 8 лютого 2013 р.

Честерфільд. Листи до сина

Честолюбство дурня створюється і обмежується прагненням до гарних речей і їжі. Честолюбство розумного – в прагненні до знань, в правдивості і благородстві, до якостей, які не продаються, а отримуються тими, в кого ясна голова і добре серце.

В юності необхідно вирішити три завдання: прищепити почуття обов'язку, накопичити необхідні для життя знання, одержати добре виховання.
Для того, щоб пізнати Людину, необхідні увага, ретельність, проникливість.

У кожної людини багато пристрастей, але завжди є одна, пануюча, якій підкорені інші. Знайди її і не довіряй всьому, що її зачіпає.

Лінь, неуважність і байдужість – недоліки, які можна пробачити хіба що старим. В молодої людини повинно бути прагнення вирізнитись і бути першою. Вона повинна бути пильною, діяльною і невтомною в пошуках засобів, щоб цього досягти.

Презирство людям пережити найважче і вони дуже неохоче його прощають, їм набагато легше забути будь-яку завдану їм шкоду, ніж просто зневагу.

Якщо ти бажаєш подобатись людям, будь до них уважним, пам'ятай, що у кожної людини є своє маленьке самолюбство, і своєю увагою ти їм догоджаєш.

Недостатня увага зачіпає його гордість і неминуче викликає обурення або, щонайменше, недоброзичливість.

Насолода – це риф, об який розбивається більшість молодих людей... В звичайному змісті слово життєлюб – всього-навсього гуляка, непробудний п'яниця, справжній розпусник і відчайдушний лихослов... При виборі насолод користуйся принципом: поклади на одну чашу терезів всю ту радість, яку несуть насолоди нинішньої години, а на іншу – завтрашні наслідки, і зроби свій вибір.

Роби завжди щось одне і ніколи не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні. 

Уважність і пильність – вірні ознаки людини непересічної, тоді як поспіх, хвилювання і метушливість – характерні риси людини легкої  поведінки і слабкої волі.

Необхідно всіляко уникати неприємних для оточуючих поз і незграбних жестів.

Бажати, щоб кожен думав так, як і ти – все одно що бажати, щоб кожен був твого зросту і твого складу. 

Немає нічого більш злочинного, низького і сміхотворного, як брехня.

Брехня випливає з боягузства, мстивості, неохайності. До останньої належить брехня розповідачів і істориків.

Щирої дружби з першого погляду не буває, буває корислива – бійся її. Є ще одна різновидність "дружби" – змова, частіше у молодих людей на ґрунті низьких цілей: розгулу, пиятики тощо, яку можна інтерпретувати як змову проти моральності і людяності.

Дуже приємний і послужливий співбутильник може виявитись дуже несприятливим і дуже небезпечним другом.

Думка про тебе залежить від думки про твоїх друзів. Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу тобі, хто ти. Вибір друзів визначає вибір товариства. Приклади всі зусилля до того, щоб спілкуватися з тими, хто розумніший і кращий за тебе, що спонукає до самовдосконалення. Спілкування з людьми більш низького рівня змусить тебе опуститись. Яке товариство, в якому ти перебуваєш – такий і ти сам.

Людина здібна, достойна і гарно вихована скрізь прокладе собі шлях. Міцні знання введуть її в краще товариство, а манери зроблять її бажаним гостем. Ввічливість і гарні манери необхідні для окраси інших якостей. Без них ніякі знання, ніяка досконалість не постануть в належному світлі. Без них вчений перетворюється в педанта, філософ – в циніка, військовий – в грубу скотину.

Вірний спосіб сподобатись іншим – це ставитись до них так, як бажав би ти, щоб вони ставились до тебе. Завжди дотримуйся тону пануючого в товаристві, в яке ти потрапив. Не говори про себе – це втомлює, навіває нудьгу. Не виставляй напоказ свої достоїнства – якщо вони дійсні, про них узнають і так. Пам'ятай, що в кожній компанії є свої звички і нахили; і те, що якнайкраще підходить до однієї, може бути цілком непристойним в іншій. Те, що розважає одну компанію, може виявитись безглуздим і образливим в іншій.

У стосунках з людьми, до яких відчуваєш прихильність, постарайся розпізнати їх найбільше достоїнство і найбільшу слабкість. Віддай належне першому і похвали те, що є їх слабкістю (особливо, якщо вони не впевнені в якійсь якості). Предметом гонористості є те, про що людина любить найбільше за все говорить. У жінок це краса – ніякі лестощі тут не виглядатимуть грубо, а якщо жінка красива – то розум, якщо вона негарна й дурна, то потрібно похвалити щось невловиме особливе... Чоловік бажає, щоб його сприймали розумнішим, ніж він є насправді, а жінка – щоб її вважали красивішою.

Непогано запримітити невеликі звички, пристрасті, антипатії і смаки людей і постаратися потакати їм. Увага до таких дрібниць викликає прихильність людей до тебе і іноді має значення більше, ніж значні речі.

Знання – це впевненість і притулок в похилому віці, але оволодівають ними в молодості. Чим більше знає людина – тим вона вільніша.

Немає людини, яка б була чудова у всіх відношеннях, і навряд чи можна знайти таку, яка була б зовсім ні на що не здатна.

Повне володіння собою, терпіння, тактовність, гнучкість, проникливість, спокій, уміння здаватись відвертим і при цьому не видати своїх думок – це якості політичного і громадського діяча.

Кожному достоїнству і кожній добрій якості людини протистоїть який-небудь недолік або якась вада; розвинувшись надмірно щедрість стає марнотратством, бережливість – скупістю, хоробрість – безрозсудством, обережність – боязливістю тощо.

І якщо добрі чесноти прекрасні, то вади зворотньо. Особливо важливе почуття міри в міркуваннях. Чим більше ти знаєш, тим скромнішим тобі необхідно бути.

Приємна зовнішність, вишуканість руху, вміння зі смаком одягатись, мелодійний голос, відкритий, привітний вираз обличчя – якості, що прихиляють до себе, на відміну від незграбності, неохайності, невміння поводити себе в суспільстві, поганої розмови і т.п. Особливо необхідно звертати увагу на сміх, який часто буває проявом невихованості і обмеженого розуму. За сміх приємніша посмішка. Мова (як і сміх) повинна бути приємною для слуху. Люди частіше слідують голосу Серця, ніж розуму. Шлях до серця лежить через почуття; зумій сподобатись вухам і очам, і половина справи зроблена. Перше відчуття (зовнішність і мова) найбільш важливе і рідко переоцінюється. Вміння говорити, благородна осанка і уміння впливати на інших – ті якості, які просто необхідні, особливо для оцінки чоловіка жінками, які створюють більшу частину репутації.

Є дві різновидності розуму: ліниві і легковажні. Перші не дають можливості досягнення мети, другі роблять людину смішною. Для людини ж настирливої і працелюбної всяку ціль можна досягти, для неї немає нічого неможливого.

Жінки – це дорослі діти, які нерідко підкоряються більше емоціям, ніж розуму і здоровому глузду. Якщо думка самої жінки про її якості применшується – це викликає гнів, що заперечує всяку логіку, якщо ж вони завищені через улесливість і компліменти – це дуже прихиляє їх до вас. Вони надзвичайно гордяться серйозністю справи, але рідко вміють робити її добре, люблять встромити ніс не в свої справи, чим нерідко приносять шкоду. Жінки з подякою сприймають будь-яку помсту. Вони карбують репутацію в суспільстві і пускають її в обіг.

В великому натовпі люди збуджують один одного. І якщо лідери не знайдуть вихід накопиченому збудженню, натовп знайде його сам. Через лінощі розуму до аналізу і витвору власної думки люди нерідко повторюють те, що чують від інших, а потім вперто стоять на цьому, бо сказали так самі.

Вчиняй з іншими так, як ти бажав би, щоб вчинили з тобою. Інші вчинки неправомірні, несправедливі і злочинні.

Невимушеність, витонченість, приємне обходження і чудова зовнішність надзвичайно діють на жінок.

Ідеал людини – це невимушене відкрите обличчя і стислі, стримані думки. 

Не переказуй і не слухай пліток. Плітки – це свого роду злодійство: того, хто покриває крадене, мають за такого ж негідника, як і злодія.

Людину зустрічай як хвору, якщо вона приїхала з району епідемії, хоча вона й здорова.

Лайка з вуст нерозумної і поганої людини звучить похвалою для розумних і благородних людей.

Стиль мови має таке ж значення, як і зовнішність. І якщо поетами народжуються, то оратором людина робить себе сама.

Ніколи не роби висновків про людину лише за словами інших.

Для чоловіка бути правдивим те ж саме, що для жінки бути невинною.

Найцінніше, що є у Людини – це її добре ім'я.

Швидкість – це душа справи, а для того, щоб все вирішувалось якомога швидше, необхідно відпрацювати систему для всього, чим доводиться займатись, і неухильно її дотримуватись. Навіть в читанні книг необхідні послідовність і цілеспрямованість.

Щоб зберегти і не проґавити найцінніше з прочитаного, заведи зошита і занотовуй все, що може тобі стати в нагоді в майбутньому.

Людина стає особистістю тоді, коли на все має власні міркування, а не сліпо користується чужими.

Люди ненавидять тих, хто дає їм відчути власну неповноцінність.

В здоровому тілі – здоровий дух. Хвороби накладають свій відбиток на психіку, рішення і вчинки людини.

Розумна людина може поспішати, але вона ніколи нічого не робить поспіхом, вона знає, що все, що робиться поспіхом, неминуче робиться погано. Дрібні люди можуть поспішати, коли справа, за яку вони взялись, виявилась їм не під силу.

Бережи і покращуй здоров'я; пам'ятай, що без нього всі радощі життя – ніщо.

Година в молодості коштує доби в похилому віці, якщо вона прожита з користю.

Забобони – це наші коханки.

Розум – в кращому випадку – дружина: ми його часто чуємо, але рідко замислюємось над тим, про що він говорить. 

Ніщо так не улещує людей і не прихиляє їх до привітності і гостинності, як сприйняття їх звичаїв і звичок.

Неуважність до співрозмовника – вірна ознака людини дрібної, легковажної, пустої і невихованої.

Читай краще менше, але те, що веде до визначеної мети, або має до неї пряме відношення.

Для джентльмена і талановитої людини є лише два варіанти дії: або бути зі своїми ворогами підкреслено ввічливим, або збити їх з ніг.

Молоді люди звичайно впевнені, що вони цілком розумні; як п'яні бувають впевнені, що вони достатньо тверезі.

Пристрасть без досвіду загрозлива; досвід без пристрасті безпомічний і в'ялий. Союз того і іншого є досконалість.

Досвід і аналіз життя за книгами відрізняються так само, як жива квітка від свого зображення.

Мистецтво подобатись – це, по суті справи, мистецтво піднестись, вирізнитись, створити собі ім'я і досягти успіху.

Державні діячі і красиві жінки не відчувають як старіють, стаючи предметом глузування і презирства.

Гулящий спосіб життя – різновидність самогубства. Духовна суть гине, тваринне продовжує жити. Справи не заважають втіхам, а їх гармонія лише підсилює і те, і інше.

Як в дружбі, так і в ворожнечі, необхідно окреслити межі довірливості і неприйняття, щоб перша не стала загрозливою, а друга – непримиренною.

Особиста відданість цінується вище суспільних заслуг і сильніше винагороджується.

Хитрість і віроломство нерідко є єдиною зброєю обмежених жінок.

Сайти, якими варто користуватися і які варто відвідувати якнайчастіше

Останнім часом спостерігається тенденція до монополізації на ринку інтернет-послуг, якщо їх так можна окреслити. Google це пошук і новини, Facebook це комунікація та новини, YouTube це відео, новини та розваги, Wikipedia - це навчальний процес. Здається, що і більше не потрібно - цих потужних сервісів достатньо, аби отримувати повноцінну інформацію із зовнішнього світу.

Але мені так не здається. Тому склав перелік сайтів, які відвідую майже щодня і раджу відвідувати всім україцям, які хочуть долучитися до розвитку нашого сегменту Інтернет і України загалом.

ridna.ua - як написано на головній сторінці - "світоглядний портал". Як зазначено у розділі "Про нас" - "Рідна країна" - це перший в Україні окремий культурологічний портал, який об’єднує різноманітні напрямки гуманітарної сфери. Він задумувався як своєрідний Інтернет-посібник для людей, що допоможе їм відкрити Україну та вийти за межі формальних знань про неї. Саме тому ми позиціонуємо себе не лише як культурологічний, а більше як світоглядний портал. 
Згідно з описом, кожного дня можна ознайомлюватисяз українськими новинами, але не лише політичного або економічного характеру. Великий наголос зроблено на українських традиціях, які у формі календаря щодня подаються на головну сторінку. Також можна щодня дізнаватися про цей день в історії - що сьогодні відбулося і яка видатна особа народилася тощо. Унікальність порталу полягає в тому, що кожен охочий може надіслати свою новину. 

watcher.com.ua Watcher – видання про інтернет-бізнес в Україні та маркетинг в соціальних медіа. Нас читають тисячі українських фахівців в сфері інтернет-бізнесу. Щодня ми пишемо про найцікавіші події в українському інтернеті, аналізуємо їх, розповідаємо про тенденції.
Watcher дає можливість висловити думку всім учасникам ринку. То ж якщо ви вирішили написати статтю про тонкощі просування брендів у Facebook, чи як зробити популярним українського політика завдяки інтернету або ж знаєте, який інструмент інтернет-реклами для малого та середнього бізнесу є найефективнішим – пишіть нам. Ваш матеріал зможе прочитати одразу весь ринок.

Дуже цікавий блог, професійно зроблений і професійно та цікаво наповнюваний. Все про Інтернет і все, що з ним пов'язане.

hurtom.com Це сайт підтримки всього українського. Українська музика, книги, озвучені фільми, новини і багато, багато чого іншого...

Gazeta.ua - Останні новини дня Україна та світу. Як на мене - приємний інтерфейс та актуальні новини. Відвідую часту цей ресурс.

Tyzhden.ua - Колись читав паперову версію журналу, зараз його електронну версію. Дуже об’єктивні новини. Особливо подобається розділ "Історія". Також цікаві статті про Україну англійською мовою.

24tv.ua - інтернет-сторінка телеканалу новин 24. Завжди актуальні новини України та світу. Є можливість переглядати он-лайн. Дуже часто відвідую цей сайт!



Далі буде...

 


Українська інтимна лексика

В одній із статей, яка останнім часом мандрує Інтернетом, натрапив на дуже цікаві слова, пов'язані з інтимною лексикою українців, яка зараз майже повністю замінилася на звичайнньі вульгаризми з російської мови. Стаття не велика, але пропоную Вашій увазі короткий словник, який склав на основі цієї статті. Слова пояснюються українською мовою без додавання російських вульгаризмів.
"Ночувати", "говорити до зорі", "говорити до рання" - спільне спання чоловіка та жінки. Зараз частіше використовують "злягатися".
"Сковорода", "бандурка", "ступка", "пиздонька", "кузупенька", "біда", "реґедзуля", "петрунька", "мандушечка", "тюндя", "вавка", "курочка", "коляда", "коновочка", "кирниченька" - жіночий статевий орган. А також "пуцька" і "потка" - як зазнечено в статті, це означення використовували гуцули.
"Хуєнько", "залупієнько", "ковбаска", "кіньчик", "півник", "соловей", "головочка", "лялька" - цілий ряд, який позначає чоловічий статевий орган. Також член називали "щупаком".
"Кіль", "скоботень", "шкворень", "линдик", "вишенька" - клітор.
"Телесування", "цілування" - петтинг.
"Секеляння" - мастурбація.
"Цигани", "шарівські", "рубашне", "женське", "кошуля", "регули" - місячні.
Дівчина "з калиною" - цнотлива.
"Збити вінок", "калину ламати" - втратити цноту.
"Плоть", "сім'я" - сперма.
"Висмалити", "занапастити" - статевий акт в негативному значенні.

Без жодних сумнівів українська інтимна лексика розвивалася серед народу упродовж століть - всеж-таки люди давали назви будь-яким процесам і явищам, а інтимним тим паче. До цього додати діалектичну роздрібленість української мови і отримаємо цілий пласт української інтимної термінослексики.



понеділок, 4 лютого 2013 р.

Уривок з невиданої книги про автомобілі та про перегони

(Уривок з книги, яка поки-що є секретом, але спішу поділитися ним - не можу просто так тримати в себе на ноуті)

-         Ви всі говорите про машини настільки автоматизовані, що скоро вам потрібно буде туди сідати тільки для того, щоб сідати, не більше. От уявіть собі – підходите то автомобіля і

Нові старі слова ІІІ

Чергові нові слова, якими хотів би поділитися сьогоднішнього вечора. І це лише початок - сам дивуюся - скільки їх можна витягнути з дивовижної мови. Наша мова не лише силов'їна. Вона мусить бути стальною, загартованою, модерною, модифікованою. Потрібно не боятися з однієї сторони впроваджувати нові слова з іноземних мов. з іншої сторони - не боятися використовувати старі слова - надавати їм нового значення, описувати ними нові явища та предмети. Українська мова сьогодні повинна навіювати асоціації не лише з вишневим садочком та іншими елементами заспокійливої гармонії, але й збуджувати уяву, гострити розум, робити його еластичним та конкурентноздатним. Українська мова в бізнесі - діловий стиль, українська мова в політиці - офіційний стиль, українська мова в науці - науковий стиль, українська мова всюди, у всіх галузях людської діяльності, на мікро- та макрорівнях. Українська мова не смішна, вона конструктивна та ясна. 
Тепер від теорії до практики. Нова партія нових старих слів. Перше - єдиноземець - земляк, особа з рідної держави. Чортма - відсутність будь-чого, будь-кого. Ліпота - краса. Схарапуджений - переляканий, зляканий, охоплений переляком. Спритняр - спритна людина. Справунок - навіть не знаю, що це за слово, але асоціюється з англійським Stuff.
На сьогодні це всі слова, які віднайшов у творах та текстах, які пречитую щодня.

неділя, 3 лютого 2013 р.

Нові старі слова ІІ

Інколи приходять на думку слова, які з першого погляду здаються зовсім новими, хоча це не так - десь про них я вже чув - читав у творах, чув від інших людей, чув по радіо і т.п. Слово шостак - перше, що мені приходить на думку при згадці нових старих слів в українській мови - це шостий день тижня, який логічно слідує за п'ятницею - п'ятим днем тижня. Шостак звучить природньо і по-українськи. Залишилось зовсім мало - впровадити його в календарях.
Наступне слово - мись - читаючи "Диво" Загребельного можна натрапити на цілу низку таких слів, які знову ж таки звучать природньо та по-українськи. В цьому випадку по-староукраїнськи. Згаданий мись - це білка, звичайнісінька білка... Думаю, розмови про те, що слова з часо змінюють своє значення - зайві. В англійській мові є безліч синонімів і всі вони нормально функціонують. Ми теж можемо використовувати свої слова в такий самий спосіб, а не роблячи їх застарілими та архаїчними. Слово "змінювати" можна використовувати разом з синонімом перелицьовувати. Також часом здається, що деякі слова рідко використовуються в українськчй мові, як от синонім до слова "раптово" - зненацька. Звучить справді "зненацько" :) 
З образливої лексики - в історичних творах зустрічається такий опис татарів - плоскопикі. В совю чергу татари українців називали свиноїдами. З тих же історичних творів можна дізнатися про значення слова прошолопати - тобто зрозуміти.
Інші нові старі слова, які варто поступово і систематично вводити до ужитку в сучасній українській мові задля її збагачення, самобутності, розвитку, конкурентноспроможності та конкурентноздатності - спожиток - значить "користь", лизень - язик, заблуканиця - планета (може й зірка), падолист - листопад, толковин - перекладач (майже як "Толкієн"), лемзати - повільно ходити, розв'язок - рішення, забемабти - задовбати.  
Скажете - все це пусті розмови, непотрібні слова і т.п. Е ні! Подібні процеси відбуваються при творенні нової термінолексики і всі ті нові старі слова можна сміливо вживати для називання нових явищ, процесів та предметів, а їх, потрібно сказати, щодня стає дедалі більше. Як от пристрій від компанії Google під назвою Google Glass. Це телефон, окуляри чи щось інше якісно нове? 

Українська латинка ІІ

Odrazu počnu ću zamitku latynyceu. Bezsumnivno - wynukne bahato pomylok, tym bil'še z dejakymy vže isnujučymy normamy napysanńa ukrajinśkych liter ja ne zhoden. Ale jak zahal'no vidomo - istynna narodžujet'śa pid čas dyskusiji, tomu buv by duže radyj, jakščo b napysanńa podibnych zamitok dolučylyśa b inši zacikavleni osoby. Tož serdečno zaprošuju!

Dl'a napysanńa ukrajinśkoju latynyceju na vlasnomu kompjuteri dovedeťśa dodaty dvi dodatkovi movni roykladky - na mij pohl'ad pol'śkoji na čeśkoji bude dostatńo. I zvyčajno, jakščo u vas vže nalaštovana anhlijśka movna rozkladka. Tož ukrajinśka latynka vyhl'adatyme tak:

Aa (a)                  anhel, Andrij, Andorra
Bb (be)                baraban, bad'oryj, barvy
C (ce)                  cukor, cvit, Cejlon
Ćć (ce mjakyj)    ća, odynyća
Čč (če)                čaj, čerešńa
Dd (de)               dobroho dńa, dotacija, dobrovil'nyj
D' d' (de mjakyj) d'akuju
Ee (e)                  Evropa, elegantnyj
Ff (f)                   Francija
Gg (ge)               grunt
Hh (haš)              humor
Ch ch (cha)         charakter, Charkiv
Ii (i)                    ideal, idol
Jj (jot)                Jura, jung
Kk (ka)               kabinet
Ll (el)                 London, lahidnyj
L' l' (el')              l'udyna, l'odovyk
Mm (em)            mama, mechanizm, matryća
Nn (en)               narodnyj
Ńń (eń)               namahanńa, riveń
Oo (o)                Obovjazok, zobovjazanńa
Pp (pe)               pikantnyj, parasol'ka
Rr (er)                Rozklad, radist'
Řř (er mjakyj)    temřava, uřad, řatuvaty
Ss (es)                službovyj
Śś (es mjakyj)    śohodni, narodžujut'śa
Šš (eš)                šampuń, Švecija, Šostka, Šepetivka
Tt (te)                 telebačenńa
Ťt' (te mjakyj)    t'ažko, t'ul'pan
Uu (u)                Umań, uwažnyj
Vv (ve)               vil'no, vuźkyj, važkyj, vymahaty, vprovadžuvaty
Ww (dobl'-ve)    wažaty
Yy (y)                 indyk, jty
Zz (ze)                zelenyj
Źź (ze mjakyj)    źat'
Žž (že)                žovteń, žnyva, žytt'a

Skažu odrazu - ne lehko pysaty, odnočasno peremykajučyś miž trioma movnymy rozkladkamy, tomu na śohodni dosyt'. Pyšit' svoji zauvaženńa!

Також рекомендую до перегляду статтю "Українська латинка"

субота, 2 лютого 2013 р.

Нова термінолексика у сфері міжнародних економічних відносин на матеріалі польської, української та англійської мов



Андрій Львович Гладій
магістрант ІІ року, факультет/відділ політичних наук і журналістики, 
спеціальність «Міжнародні відносини», спеціалізація «Світова економіка»,
університет ім. Адама Міцкевіча (м. Познань, Польща),
науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Здіслав Пушлєцкі

НОВА ТЕРМІНОЛЕКСИКА У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН НА МАТЕРІАЛІ ПОЛЬСЬКОЇ, УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ (Стаття надрукована в науковому журналі видавництва Запорізького Національного Технічного Унівеситету)

У статті дослідженні і виявлені семантичні і словотвірні особливості нових економічних

понеділок, 1 жовтня 2012 р.

Логіка мов


Щоб не розводити демагогію -  одразу до справи. Це крапля в океані - ця замітка, тим більше в світлі (скоріше за все в темряві) всього, що відбувається зараз в нас в країні. Але все ж - грам солі змінює структуру кубічного кілометра води, так що варто про це писати. 
Хтось ще сумнівається про відмінність нашої мови і мови північного сусіда? Я точно ні. І одразу для російськомовних: "без обид" - хочете дискутуйте зі мною, хочете ігноруйте. І ще одне: любителів "гумових нацюцюрників" і "багатоповерхових дрототягів" і т.п. не читати цю замітку, а припинити читання на цих ваших улюблених словах.
Так ось - двомовність це не шизофренія, як можна було прочитати на обкладинках деяких вітчизняних журналів - це можливість оцінити свою мову сповна, порівнюючи її з іншою мовою.
Почну з пари слів "Споживання/Потребление". "Споживання" походить від слова "життя", "живитися", натомість "Потребление" від нагальної потреби, бо "так треба". Далі: "Весілля/Свадьба". В нас веселяться, а в північних сусідів "зводять", що підкреслює недобровільний характер цього процесу. Хтось має інакше пояснення? Наступна пара: "Свято/Праздник". В нас від святого, натомість в мові північних сусідів святий день називається "лінивим", "пустим". Що ж, це не все. "Податок/Налог" - в нас від "давати", "надавати", що є добровільно, натомість в російській мові "Налог" несе негативний характер, коли щось "наложили", "накинули" - скоріше за все ярмо. "Освіта/Образование" - якщо в нас людина отримуючи освіту, стає "світлою", "просвітленою", то у російській мові людина приймає певний образ, який напевно так само можна змінити. Слово "Просвещение" не рахується - одразу простежується давнє запозичення з української мови. Ніхто ж не питається "Какое у Вас просвещение?" (укр. Хто Ви за освітою?) . "Наречена/Невеста". Якщо в нас і сама наречена є тією, яку нарікли і вона про це знає, то в російській мові це невідання. "Подружжя/Супружество" - це вже не без знущання. "Подружжя" - значить друзі, "Супружество" - нещасних запрягли. Уявіть собі - приходить в "Праздник" "Образованная" "Невеста" до чоловіка, щоб скласти з ним "Супружество". Оптимістично . "Тиждень/Неделя" - прокоментую лише останнє слово в парі - цілих 5 днів "Не діло" . І чому після "воскресенья" йде "понедельник"? "Керівник/Руководитель" - при читанні другого слова з пари мені пригадується "The Godfather", який керує безвільними "руками". "Переважна більшість/Подавляющее большинство" - це як розуміти? Якщо більшість, то вона й "подавлює"? "Особа/Лицо" - жодного натяку на індивідуальність. "Лікарня/Больница" - жодного натяку на припинення болю, скоріше навпаки - багато болю було в цій країні. І якщо в нас в лікарні лікарі, то чому в них в "больнице" "врачи"? Хто пояснить? Ще деякі приклади на малюнку (натисніть для збільшеного перегляду малюнку. Джерело: власне опрацювання).